ОЗО "Білогородський ЗЗСО №1"

200 років від дня народження

Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861)

«Живи, поете, в бронзі і граніті

Живи, поете, в пам’яті людській,

Живи в піснях, живи у "Заповіті”,

У слові праведнім, у славі віковій.”

                                Л.Дмитренко

    Прийшла весна, а разом з нею велике свято для України і українців.

    9 березня 2014 року виповнюється 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861) – видатного українського поета, письменника, художника, громадського й політичного діяча, фольклориста, мислителя, людини надзвичайної долі й таланту, що здобула світову славу. Члена Кирило-Мефодіївського братства. Академіка Імператорської академії мистецтв.

    Тарас Шевченко був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими

  Місце народження Т.Г.Шевченка – с. Моринці, Київщина. Батько – селянин-кріпак. 
    Т.Г.Шевченко був дворовим слугою поміщика П. Енгельгарда в маєтку Вiльшани. Вступив до Академії мистецтв. 
Був членом Кирило-Мефодіївського братства, таємної політичної організації, заснованої з ініціативи Миколи Костомарова. Шевченка заарештували 5 квітня 1847. У квітні 1850 його було заарештовано вдруге і невдовзі заслано на півострів Мангишлак. Під час хвороби та після третього арешту Шевченко взяв участь у підготовці першого числа журналу «Основа», яке вийшло ще за життя поета.
     З 47 років життя поет пробув 24 роки у кріпацтві, 10 на засланні, а решту під наглядом жандармів.
Поховано Тараса Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі, а через 2 місяці, згідно з заповітом, його останки перевезено на Україну і поховано на Чернечій горі біля Канева. Відтоді могила Шевченка стала священним місцем для українців у всьому світі.

     Літературна спадщина Шевченка обіймає велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму «Назар Стодоля» і 2 уривки з інших п'єс; 9 повістей, щоденник й автобіографію, написані російською мовою, записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), 4 ст. та понад 250 листів.

    З мистецької спадщини Шевченка збереглося 835 творів живопису і графіки, що дійшли до нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.